- Спектр роботи Державної комісії, яки ви розумієте, доволі широкий. Комісія, як регулятор, має справу, в тому числі, з випуском, та обігом цінних паперів реєстрацією прав власності на них. Роботи добавляє те, що сьогодні доволі гостро стоїть питання захисту прав власників цінних паперів. Реально - це дуже широкий напрямок роботи нашої комісії: ми відслідковуємо систему реєстрації прав власності, зберігання цінних паперів, діяльність реєстраторів, зберігачів, депозитаріїв, їх правове функціонування на фондовому ринку України. Тут наше завдання полягає у тому, щоб не допускати порушень нормативно-правових актів Комісії з боку підприємців, акціонерів та учасників фондового ринку.

- Дякую. Володимире Оникійовичу, чи за час роботи Комісії збільшилась кількість звернень власників акцій з проханням урегулювати те чи інше питання, чи навпаки? І, якщо можна, яка результативність таких звернень?

- Заяви, безперечно, надходять, але їхня кількість в порівнянні з попереднім роком стала набагато меншою.

- У чому ж причина?

- Наша держава, її економіка та правове поле, на жаль, все ще перебувають у стадії формування. Тож годі сподіватися на те, що за таких обставин захищеним буде сам власник. Крім того, не проводиться засідання Міжвідомчої комісії (антирейдерскої). Національне законодавство теж не має чітко сформульованих і урегульованих норм, стосовно покарання за посягання на власність. Звідси і формується ланцюжок негараздів. Наша Міжвідомча комісія за час своєї роботи провела 6 засідань, напрацювала всі необхідні зміни до законодавства, які і було передано до Кабінету міністрів. Проте досі цих змін до законів не прийнято. Адже Верховній Раді часто за політичними баталіями у депутатів не дійшли руки до цієї справи. Такою «прогалиною» і користуються рейдери. В Україні для рейдерства наразі найсприятливіший час: законодавство недосконале, а правоохоронні органи не встигають чи ще не навчились оперативно реагувати на подібні правопорушення та злочини. Бувають випадки, коли правоохоронці не беруться за такі справи.

- Як за таких умов Міжвідомча комісія виконує свої функції?

- На місцях в кожній області та регіоні, в нас є робочі групи. В одних регіонах вони працюють ефективно, в інших - їх робота бажала б кращого. На сьогодні в цьому плані доволі проблематичним є Київ. У всякому випадку, до нас надходить найбільше інформації з наших регіональних груп, а от від Києва і Київської області майже нічого не отримуємо. У той час тут відбувається найбільше рейдерських атак. Труднощів, звісно, існує чимало, проте комісія виконує свої функції із захисту прав акціонерів і все-таки нам вдається вирішувати якусь частину питань в межах компетенції ДКЦПФР.

- Що показує аналіз? Які з підприємств найчастіше стають жертвами рейдерів?

- Форма власності підприємства, його статус для такого роду «загарбників» не важливі. Рейдери полюють за організаціями, які мають земельні ділянки у вигідних районах міста чи регіону. І тут, очевидно, аби унеможливити такі дії, потрібно внести в Земельний кодекс зміни і передбачити ту обставину, що коли йде перепрофілювання підприємства, чи реорганізація (тобто коли змінюється цільове призначення земельної ділянки) то землю, яка знаходиться в користуванні підприємств, треба викупити. Рейдерів, повторюю, цікавить земельна ділянка або ж можливість в майбутньому це підприємство дуже вигідно продати.

- Якими справами ви сьогодні займаєтесь?

- Наприклад, ВАТ «Сатурн» (Київ) наразі бореться з рейдерськими атаками, успішно їх відбиваючи. Незважаючи причому на те, що в цих рейдерських атаках приймають участь і деякі реєстратори, шляхом створення фіктивних реєстрів. Акціонери зверталися за допомогою до комісії. На даний час за заявою одного із акціонерів призупинений обіг цінних паперів цього підприємства. Вживаємо заходів для того, щоб реєстратори, які ведуть систему реєстру цього емітента проводили цю роботу на законних підставах.

Дуже складна на сьогодні ситуація і з таким підприємством, як «Рівненський ливарний завод». На жаль, це підприємство готувалося до розгляду в антирейдерській міжвідомчій комісії, але це питання не встигли винести на розгляд.

Є також заяви акціонерів підприємства ВАТ «Транс-Оболонь». Тут теж присутні порушення, є судові ухвали. Були списані акції. Тепер ухвалу відміняй-не відміняй, а акцій не повернеш.

Взагалі, тривожна та реалія, що в рейдерських атаках приймають участь на 100% суди і на 90% - реєстратори.

Тому для нашої комісії дуже важливо, щоб Верховна Рада України прийняла закон про акціонерні товариства, де був би передбачений перехід обліку цінних паперів з документарної в бездокументарну (електронну) форму. Тоді реєстроутримувачі змушені будуть ліквідуватися. Будуть лише зберігачі, яких треба об’єднати, щоб вони були фінансовою установою, фінансово та економічно міцними.

Але ж зрозуміло, що все це потребує ефективної роботи Верховної Ради, прийняття нею закону про акціонерні товариства. І, по-моєму, такий захід (якщо ми хочемо захистити економіку) є дуже важливим. Дивишся і диву даєшся, як держава не може навести лад в тому, для чого вона призначена.

- А яка ситуація з іноземним капіталом?

- А яка ситуація? Іноземні інвестори, бачучи небезпеку рейдерства в Україні, не поспішають вкладати свій капітал в цінні папери наших підприємств. Воно і не дивно. Так робить кожен господар. Таким чином, ми штучно позбавляємо державу приливу інвестицій. Я думаю, що це питання не таке просте, як здається. Я був на одному із семінарів в Росії (организатор - МГК РосРазвитие и Международная Ассоциация Экономической Безопасности), і мені було прикро чути, наскільки Росія краще бореться з порушеннями прав власності, ніж Україна. Там за минулий рік за аналогічним ситуаціям порушено більше 700 кримінальних справ. По 20% з них суди вже винесли своє рішення. У нас же можна привести таких прикладів лише одиниці. Суди стають на захист рейдерів. Такої безкарності, як в Україні, напевне, немає по всій території колишнього Радянського Союзу. Україна потребує термінового впливу з боку влади для наведення елементарного порядку. Зараз, ніби щось і робиться, але по-справжньому радикальних змін немає. Наша комісія вже більше року говорить про те, що треба внести зміни до законів. В свої нормативно-правові акти ми внесли зміни: те, що раніше робилося абсолютно безкарно, тепер уже робити складно. Але не все ми можемо вирішити своїми нормативно-правовими актами. Насамперед в законодавстві повинні бути дуже суворі санкції проти тих, хто посягає на чужу власність, в тому числі і на цінні папери. Повинна бути посилена кримінальна відповідальність за це.

- В якій стадії перебуває законопроект «Про акціонерні товариства»?

- Він вже пройшов перше читання у Верховній Раді попереднього скликання. Зараз чекаємо другого читання, після чого цей закон буде прийнятий і вступить в законну силу. Ми оптимістично налаштовані. Гадаю, невдовзі цей закон буде прийнятий, бо він державі дуже потрібен.

- Наскільки дієвим і реальним сьогодні є захист міноритарного акціонера? Що в цьому напрямку робить комісія?

- Що можна зробити для міноритарників? Якщо, наприклад, загальні збори підприємства прийняли рішення про додаткову емісію, скажімо, і якийсь там відсоток акціонерів проголосував проти, то ми реєструємо таку емісію, хоча знаємо, що акції міноритарників будуть розмиті і знеціняться. А чим ми можемо допомогти? Це рішення зборів, більшості. Дуже багато скарг, наприклад, надійшло від акціонерів з одного із підприємств чорної металургії. Скарги надходили і до Кабміну, і до Президента. Але що ми можемо зробити, коли цих акціонерів менше одного відсотка? Тут можна допомогти тільки прийняттям нового закону, де було б передбачено, що цінні папери міноритарника у випадку такої ситуації повинні бути викупленими. Причому не по номінальній вартості, а по ринковій ціні, яка існує на цей момент. І тільки після того ми б реєстрували додаткову емісію. Це був би ефективний захист. Це ж і передбачено в проекті Закону України «Про акціонерні товариства»

- Минулого року в «Укрінформі» ви брали участь у прес-конференції з приводу акцій «Луганськшахтопроходки» . Що можете сказати зі згаданого приводу?

- Після прес-конференції по справі «Луганськшахтопроходка» до нас більше ніхто не звертався. Жодних заяв. Може, акціонери звернулися до інших інстанцій. Я не знаю.

- Дякую за розмову. Давайте підсумуємо, що ж маємо на сьогодні. Є ж все-таки якийсь позитив?

- З початком роботи нашої Міжвідомчої комісії певні позитивні зміни все ж відбулись, а значить люди почали вчитись захисту від рейдерів - наймають юристів, звертаються за допомогою до журналістів, надаючи таким справам гласність. Йде процес оволодіння навиками проти рейдерства. Створено Антирейдерський союз підприємців України, який очолює голова правління ВАТ «НВП «Сатурн» Володимир Чміль, Асоціація економічної безпеки України. Підприємства об’єднуються для боротьби. Такий захист теж буде ефективним. Україна йде вперед. Віриться, що спритні ділки, які займаються рейдерством та нечесні посадовці які безкарно допомагають їм - це скоро стане учорашнім днем. Україна зробить свій «ремонт» і все стане на свої місця: закон стане не "дишлом", а єдиним правилом для всіх.